Раптово тиша вмить настала
немов би так і було...
а їх уже не стало
лежать вони німі посеред поля
відважні воїни, сини...
кров їхня запеклась на лезах,
а душі все крокують в рай.
Там посеред згарищ ангели блукають
збирають душі заблукавших...
І ніхто про них вже не згадає
лиш друг якого він братом називав
заплаче тихо, тихо на його могилі
