Моїм думкам у розумі так тісно,
я їх ось тут в рядочок напишу,
візьму листочок, ручку, сяду в крісло,
і ще чучуть до ранку посиджу.
Та прийде мама, скаже що вже пізно,
що: через тебе знов я не засну,
я усміхнусь, мовчки погашу світло,
і ще чучуть подивлюсь в темноту...
