Плаче осінь на долоні
ловить серцем теплі дні
Холодом стікає час по скронях
і сліди лишає на чолі
Повимазувались руки,
в мідній фарбі вся земля
Почорнілі в небі круки
прагнуть втечі без кінця
Заблукале листя в полі
перевертає тихо дні
і зима в очікування долі
Студить серце до межі
