Шукаю змісту
і в житті, і в слові,
Вечірня сходить у душі зоря…
Мене окрилили одразу дві любові –
Любов моя
і любов твоя.
Ще вчусь мовчати,
не тримать образи,
Минуло літо, осінь настає…
Старію я на два життя одразу –
На життя своє
і на життя твоє…
Повернувся ще раз. Хочеться знову подивитися на фото такої чудової пари! Вона - гарна, натхненна, замріяна! І він - професор, народний, визнаний, улюблений, шанований, поважний і аж світиться, мов сонце, гарнючою пацанячою посмішкою! Дивіться всі! І радійте життю ,як вони! І по-доброму заздріть!!!
Володимир Шинкарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
