Похмурий день – бажання вбите,
І сам себе не можу зупинити
На підвіконні я чекаю ніч,
Що хтось подасть спасіння клич
Останнє щастя тихо полишило,
Терпіння серце вже моє стомило
Я хочу полишити всі думки,
Полинути у небо – бачити зірки…
Лише вони дають священну волю,
Не завдають мені такого болю
Прошу я Місяць: «Відпусти…
Бо прочитав її оті листи…»
