...........................................................заходилась криком,
рвала у кров зап'ястя
десь на межі щастя
своя власна...
вільна і дика.
(H&N: bdsm|нарис на душі)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237330
липень у мене вкрав рими і сенс існувань,
місяць із номером сім, дзвінко, мов нота сі
в нашім мінорі закреслив усі слова.
руки подряпані: кров і малиновий сік
кажуть змінилася, погляд зробився важкий,
стала багато всміхатись, справляю враження,
взяла за правило: краще ні з ким, ніж з будь ким
стала не те щоб розумна, але розважлива.
губи - полин, на плечі грають в карти демони,
тим, хто не бачить, здаюся доволі мирною.
інша в душі жила... інша... тепер де вона?
та, що заходилась криком тоді над вирвою...
Високий рівень написання вірша. Присутнє намагання зрозуміти "Его". Здається, що тобі це вдається. Розмір, ритм і рима - чудово. Легко читається. Вірш філософсько-автобіографічний. Ти відкриваєш в собі філософа. Вітаю!
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ого, який аналіз! спасибоньки тобі від усієї моєї лялькової душі!
насправді розмір я не рахую взагалі. вмію, але не заморочуюся над цим. ритм підганяю на слух.
філософа) хі, аж смішно)
порадував ти мене цим коментом)
гарють в карти демони - Певно, грають. Треба виправити.
Чудовий вірш. Виважений, глибокий і дещо імпульсивний. А це правило! Не можу з ним погодитись. Краще з достойним, ніж взагалі ні з ким.
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Василю! все не емоціях, тому й літери плутаю) а правило правилом. я вперта і принципова. хоча це часами вилазить боком.