Міст любові в жовтні тихий, сонячний
В шовку листя марився мені.
Чи могла б я Вам сказати "ні"?
Загасити день, зробивши боляче?
Напівшепіт, напівслово... Чуєте?
Міст нудьгує за вчорашнім днем.
Не відпустить марево мене:
Мить тягну, красу терпку смакую так.
Міст любові...Чи завмер у висі? Чи
Мох розклав між різьблених перил?
Погляд Ваш коханням говорив
Перший раз... А потім -- сотий, тисячний...
Річка -- міст із нами віддзеркалює,
Серце тріпотить, неначе птах.
Вам кажу я довгождане "так"
Під рокитою давно опалою...