Хай лихо все минеться
В цім світі – на Землі!
Хай доленька всміхнеться
Усім! Нехай малі
Й дорослі долю щасну
Пізнають до кінця,
Недоленьку нещасну
Провівши! У серця
Та душі, мов додому,
Хай прийдуть почуття
Лиш добрі! В світі цьому
Впродовж всього життя
Хай їх вони тримають
У них усяку мить
І їх лиш відчувають,
Допоки стукотить
У грудях серце! Світлі
В них почуття нехай,
Мов квітоньки розквітлі,
Цвітуть, немов розмай,
І їх оберігають
Від лиха та біди!
Хай їх повік не мають
Всі люди, а завжди
Вони живуть хай в щасті
Й любові, кожну мить,
Як жити у нещасті
Навік забувши вмить!
Нехай любов їх гріє,
Мов сонце! Щастя ж хай
Голубить і леліє,
Біді поклавши край,
Та не на мить – навіки,
Щоб світлі почуття
Текли в душі, мов ріки,
Впродовж всього життя!
Євген Ковальчук, 14. 10. 2021