В стременах часу сірі дні
Та вбогим тіням зась,
Очей жовтневої імли
Ніч дощова зреклась!
Бунтівних свічок десять пар,
Ангажемент і лоск,
В обіймах кришталевих хмар
Незнане зайнялось.
Та диригент життєвих драм,
Неначе давній мем,
У оркестровій ловить ґав
З чорнильним олівцем.
І для непевних почуттів
Рятунку вже нема -
Чумацький шлях в імлі змарнів
Та іншого нема…
