Мій Тато за ціпок, як за життя чіплявся,
Його давно нема, ціпок мені дістався.
Про Батька пам'ять, та життя не стало,
Незадоволення дружини бувало, що дістало.
Ти викинь, чи віддай ціпок казала,
А потім звикла й бачить палку перестала.
І я також з ціпком тим не родився,
Роки як день пройшли й ціпок мені згодився.
Отож, і я як Тато за ціпок вчепився,
Зручний ціпок, я з ним в єдине наче злився.
В. Небайдужий.
Жовтень 2025 року
