------------------------------------------------------------
... опадає повторно опале листя
в місті, де крига за кригою-
розгорнутою книгою долілиць,
наче міць під шкірою ще до ранку.
Коханка знеможена до зупинки,
відтінки втрачає веселка брехні.
\"Ні\"...просто \"НІ\"... дико мовчати-
зазнала прокату совість затерта.
Краще вмерти ніж руки в смирінні,
а очі сині затуманені ночами.
Поруч з нами жодного ідола,
всиділа на верхівці дерева дарма.
Нема змоги рахувати час потай,
навпроти жахіть вогонь тріщить:
десять світанків
десять зрадників
десять самогубць
і ти один-
син божевілля і злого фатуму-
я не знатиму....не прощатиму
і не втратимо себе...це дозування-
недосипання ріже небо на два.
Слова відправлені у конверті:
\"До завтра...до нас...до смерті\"
Вперті невільники вже за рогом,
дай змогу не дихати...
бути Богом.
а я бачу риму... одразу відчула 
