Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Leran: "Начинай ко мне привыкать" - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Самокиш Макс, 24.03.2010 - 15:33
подумалось, прочитав, что мы говорим с богом по разному потому что одни из нас - дети Евы/ другие - Лилит.и сразу же вспомнился Арбенин: "Я видел из чрева заплечного хлама, Как книжная Ева листает Адама, И я понял, что я отпрыск Лилит, и, знаешь, это болит!" Leran відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Макс, как всегда прозорлив)... и цитата очень уместна. Знаешь, до тебя такой аналогии никто не проводил)..Дети... дети...божье творения - твари божьи... Leran відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Эх, вот бы знать анекдот, чтобы понять, с чем ты сравниваешь...
Leran відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Храбрость зачастую присуща "глупцам". Да, мне хватает храбрости после "глазливое" использовать "родная" (но никак не "любимая/желанная"). В данном случае нет "притязаний" на рифму. Нет. Строки: "Все хорошо, дорогая...все хорошо..." являются, можно сказать, самостоятельным элементом текста... Возможно, и впрямь просто нужно послушать. У меня при прочтении язык не повернется сказать "милая" - мне не нравится то, как в данном контексте это слово звучит.
Leran відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отвечаю: а мне просто больше нравится, как звучит "родная" Leran відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Что тут скажешь, Саша... И главное ведь - никуда не денусь от такой "ступенчатости" развития
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||