Захотілося мені
Щось таке вчудити...
Сірі ці, буденні дні,
Треба звеселити !
Готувала жінка борщ,
З ложки смакувала...
Мене й смИкнуло - то що ж,
Давно реготала?
Гавкнув за спиною їй,
Аж сам стрепенувся !
Швидко потім я летів -
Зі столом зіткнувся.
Де взялися сили ті
В моєї дружини ?
Та на щелепи мої
Наложили шини.
Так "розважив" я усіх,
Хто живе в родині.
Чи то сльози, чи то сміх...
Не гавкаю нині.
A.Kar-Te відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо відверто, сюжет надуманний. Та аналогічна історія була в моєму житті. Звісно, я чоловікові щелепу не перебила, але дарев"яною ложкою між очей він зхлопотав Рефлекторно трапилось, не навмисно
Щиро дякую, Оксанко