Нашому Отцю Небесному,
Люблячому і — благословенному,
в синівському почутті і любові
присвячується
Боже, як млин
відкрий Божого рота:
молотиму і я
повільно все
й невідворотно
бо то і голос Твій
крізь хмару — борошна —
добротний!
той мельник, що бува
як я мішки тягав —
немов лице хліба отця — навпроти
весь білий з ніг
й біле лице як сніг
Бо може то й посиплеш
білий сніг!
Як тут зречешся воза і життя,
дороги і пуття,
й вкладЕного на возові
життя
чи батьківського
прийняття...
як над усім одне пуття
знов, Сину!
Навертаєш до Отця!
засвітишся Один?
по білому снігу
з-під білих пелерин
і білий хліб —
біліє
знов біла — дорога
ця
біла дорога
(Мати Божа!)
не закінчується!
04.10.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
і Новий Єрусалим...
