Не вистачає цілющого слова "Пробач",
Не вистачає "Я поруч, як хочеш, то плач"
Не вистачає простого людського тепла,
Не вистачає "У тебе завжди буду я".
Не вистачає щирих очей навпроти,
Не вистачає обіймів, любові, турботи.
Не вистачає ніжности й доброти.
І дуже бракує "Для мене важлива ти!"
"Не вистачає..." - так тихо душа промовляє.
І тремтить від страху, що більше добра не пізнає.
Вона пам'ятає те зле. Чомусь пам'ятає.
І як не старалася б, пам'ять цього не стирає.
Забракло багато. Як загоїти шрами й синці?
У світі байдужости знайдеться хтось, хто б зігрів?
Чи з'явиться світло посеред завмерлих садів?
Не вистачає життя у моєму житті.
#душавірша
