Не дивитися вниз.
Обережно ступати по водах.
Сотні різьблених днів і безмежжя чаклунських ночей.
Повз свідомість навскіс
Задихнеться прострелений подих,
Прозалпований вмить перехресним наскрізним дощем.
Відсахнешся, мов звір.
У перкусії чорного грому
Перекотиться крик у задушений немічний схлип…
За маржиною з гір
Повертається осінь додому.
Повертаюся я із прошитих туманом колиб…
Наталя Клименко
