Лусіє Мартінес,
у півтіні пурпурного шовку.
Твої стегна течуть, ніби вечір,
що блукає між світлом і тінню.
Потаємні агати темнять
магнолій твоїх світіння.
Я прийшов, Лусіє Мартінес,
твої губи спалити жаданням,
й за волосся узявши, провести
крізь мушлевий трунок світання.
Я прийшов, бо бажаю і можу.
У півтіні пурпурного шовку.
__________
Lucía Martínez.
Umbría de seda roja.
Tus muslos como la tarde
van de la luz a la sombra.
Los azabaches recónditos
oscurecen tus magnolias.
Aquí estoy, Lucía Martínez.
Vengo a consumir tu boca
y a arrastrarle del cabello
en madrugada de conchas.
Porque quiero, y porque puedo.
Umbría de seda roja.
Ф.-Г. Лорка
пер. з ісп. - Міськової О.
