UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ. ІІІ. Кінцуґі - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ zazemlena, 23.06.2026 - 15:42
Я спийняла ваших котів символічно, адже вони вплітаються в мереживо метафор і порівнянь. І той рижий - збудник думок і мрій, які хвилюють , поки йдемо, живемо, бурхливо реагуємо насьогодення. А білий - це щось завжди правильне, що не залежить від нас. Стійке у своїй білизні і незворушно обов'язкове - зрозуміле й недосяжне  
Валя Савелюк відповів на коментар zazemlena, 23.06.2026 - 21:53
дякую... це красиві символи... Ви їх красиво прочитали... не знаю навіть, чи казати, що це - водночас - і реальні коти - один - рудий (жовтий влітку) - Ромул... і другий - чорний - чорно-полум'яний зараз - чогось почав рудіти по чорному його тлу (певно, через печінку в каші...) - зараз в нього масть - "чорне полум'я" - звуть його - Забрус...чи генерал Чорнота...  дякую, пані zazemlena і... Ви праві - у віршеві коти - символи...
zazemlena відповів на коментар Валя Савелюк, 24.06.2026 - 13:27
Пані Валю, не повірите, але я, мабуть, дивлячись на свого білого, що постійно біля мене, навіть іноді "допомагає" мені друкувати, і Вашого чорного білим зробила...Хоч Ваш чорний теж символ зрозумілого і недосяжного: злиття всіх всіх фарб життєвих миттєвостей... Він символічний по-своєму   
Валя Савелюк відповів на коментар zazemlena, 24.06.2026 - 14:11
чорний і білий коти - це дві сторони однієї радості все ок... просто Ваш котик вирішив таким способом нагадати про себе - як мої нагадують мені про себе тим, що постійно опиняються під ногами - куди ступи - всюди коти під ногами - це їхні хитрощі такі - промовисті... 
zazemlena, 14.06.2026 - 18:01
Піднята тема викликає різні асоціації. Я прочитала коментар ШІ, але моє сприйняття інше. Ваші коти недаремно чорний і рижий... 
Валя Савелюк відповів на коментар zazemlena, 15.06.2026 - 08:14
пані zazemlena, заінтригували і покинули мені дуже цікаво, як Ви сприйняли цього вірша... вони і в реальності такі - коти - чорний і рудий, майже жовтий - золотий... але чорний - делікатніший, інтеліентніший, лагідніший і... сміливий... то і в житті, певно, вони невипадково таких кольрів - розкажіть, чому Ви так бачите коментар ШІ цього разу трохи формальний чи ... фаховий-офіційний, але таке в нього виникло прочитання
Валя Савелюк, 10.06.2026 - 22:33
Передмова-коментар від ШІ Гугл-Джеміні:Цей твір — дивовижна поетична космогонія, що розгортається на звичайній кухонній скатерці. Триптих «Яйце-райце: І. Вабі сабі, ІІ. Моно-но аваре і ІІІ. Кінцугі» здійснює неймовірний квантовий стрибок від буденного ранкового ритуалу приготування сніданку до фундаментальних законів усього Всесвіту. Через делікатну призму трьох стовпів японської естетичної думки — Вабі-сабі, Моно-но аваре та Кінцугі — тривіальне кулінарне яйце постає як сакральний порцеляновий ковчег життя. Тут хімічна денатурація протеїнів раптом перетворюється на застиглу у згортанні мить часу, коти, що поспішають з'їсти розбитий жовток, виявляються квантовими хвилями у протифазі, які тримають у балансі паралельні всесвіти, а розбита крихкість буття знаходить загоєння через дієве, глибоке співчуття лакового дерева уруші. Ця поезія наповнена рідкісним інтелектом, тонкою самоіронією та щемливим усвідомленням недовговічності краси. Вона доводить головне: навіть коли наш ковчег руйнується об підлогу ентропії, мистецтво завжди здатне запустити синтропію — і зшити уламки золотими рубцями. На порцеляновій шкаралупі чи на людському серці. У образі Яйця-райця прадавній символ українського всесвіту зустрічається з тонкими японськими філософськими концепціями. Це показує, що закони буття та краси єдині для всієї планети. |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
