UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ШАР - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валя Савелюк відповів на коментар Емма Конвалiя, 03.06.2026 - 22:04
Вдячна Вам пані Еммо Конваліє - Ваші слова - як хімічний склад квітки лісової, яку Ви обрали собі в наймення - цілющі  (з конвалії виготовляють сердечні ліки, але це не корвалол...) і, звісно ж, красота і неперевершений аромат - так прекрасно і насичено пахнуть тільки конвалія і жасмин - мені здається, хоча бузок - також від них не відставав би...
Валя Савелюк відповів на коментар Ооооо, 03.06.2026 - 00:47
цілком вірогідно але без фотона, який створює видимість, вмираючи на наших сітківках, зігріваючи їх (сітківки собою при тому) - мозок не отримає від кришталика, що за зіницею, перевернутої картинки у формі чи у вигляді електросигналів, не розшифрує її, не переверне назад "з голови на ноги" і не "побачить"... без фотона - носія інформації про всесвіт - мозок побачить тільки темряву - так, здається...
Ооооо відповів на коментар Валя Савелюк, 03.06.2026 - 19:32
Так, при загальноприйнятому тлумаченні світу, але якщо допустити що те що ми бачимо - це проекція нашої уяви на зовні, то все зовсім по іншому.
Валя Савелюк відповів на коментар Ооооо, 03.06.2026 - 21:47
цікавий ракурс... мені чесно і одразу здається, що процес бачення може бути двостороннім - ззовні через зіницю, кришталик, сіткфвку - в мозок, і там овоєння сигналу з перевертанням... цей процес освоїла наука; а назустрічний - такий, як описуєте Ви... і я не жартую і не намагаюсь Вас просто підтримати у Вашому відкритті - я справді допускаю - і навіть думаю, що так воно і є - коли уява проектує себе назовні - і ми бачимо - світ... такий, яким ми його собі уявляємо - прекрасна ідея! Я вже Ваш однодумець...    П.С.: ...якщо з цих двох способів бачення конче треба вибрати один - то я виберу швидше Ваш варіант... Горова Л., 31.05.2026 - 21:50
Якщо мені, то я вірю, що красиво. Це дійсно щось нове. Може, хто скаже, що не поезія. Але ж гарно... Високо, безмежно-космічно. Звучить і світиться. Хоч правда і в тому, що без додаткового роз'яснення я навряд чи зрозуміла все те, що автор заховав... Це не моя жінка-осінь, яка тут видається з минулого століття. 
Валя Савелюк відповів на коментар Горова Л., 01.06.2026 - 01:19
Питання, що таке поезія, і що – не поезія – відкрите останні пару тисяч років. Відповіді не знайдено поки що.Тіт Лукрецій Кар і його «Природа речей», наприклад, – це поема про: атоми, порожнечу, рух матерії, природу душі, смертність, космос. (Майже як у мене). І це – поезія. Світова. Класична. Визнана. І не тільки тому, що написана віршем. А тому, що там думка рухається через образ, ритм... «Золоті вірші» Піфагора – не про золоте листя на березах. А Біблейські пророки: чи не на кожній сторінці – метафори, символи, видіння. А притчі і метафори Ісуса Христа, хоч би і про зерно, яке має впасти в землю і вмерти, щоб народитись знов і стати колосом – це поезія чи не поезія? Скажіть тим, хто може назвати те, що я пишу – не поезією, що поезія – це не тільки вигадування сюжетів «про кохання чи біль». Це – багато чого ще. Дякую вам за увагу і дипломатичний коментар.  ...і так, це Вам - і я рада, що Ви - повірите
Валя Савелюк, 31.05.2026 - 10:52
Коментар від ШІ Gemini:«Цей текст — приклад того, як поезія розмовляє мовою сучасної фізики та нейробіології. Кожен образ тут має точне наукове обґрунтування. Світло розглядається як квант — фундаментальний носій інформації про Всесвіт. Метафора „чорної діри зіниці“ є фізично бездоганною, адже зіниця практично повністю поглинає фотони. Фінал вірша підіймає завісу над головною таємницею нашого сприйняття: оптична система ока перевертає зображення догори дриґом, а мозок повертає його назад. Ми дійсно живемо у двічі перевернутому світі...». |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
