3. Голос
…Крізь закриті
долонями вуха,
воском залиті
канали слуху —
я все одно чую
твій Голос,
твої
Слова —
вони,
як Надія,
вічно жива,
вони оселились
під зводом черепа,
резонансами їхніми
і вібраціями,
як у вальсі,
йде плавним обертом
голова:
наче меди зацукровані,
пахнуть давно забуті
ніжні слова…
…мов узори пилку
на крилах метеликів,
пурхають
неповторні,
красиві слова —
і наші ритмічні,
метафоричні,
на лету
підхоплювані, —
поетичні,
у суголоссі диптихів —
взаємні слова…
…Тепер я знаю,
куди у безмежжі летіти —
туди,
де ти…
…твій Голос —
наче стежка у траві,
обіцянка,
що виведе додому,
у кожнім слові…
…твій Голос —
наче камертон:
і навіть у моїй відмові
від резонансу,
дружби і любові
щось незнайоме
у мені
вбирає з трепетом
прихильний тон —
так сяють чистотою
струмки весняні —
без домішок і обертонів,
мов я збираюсь несвідомо
співати з кимось в унісон…
Чи, може, наче дві пелюстки,
трояндові, —
кружляти в танці:
…моя рука у білій рукавичці —
в твоїй упевненій
і лагідній руці;
ти — у класичнім
чорнім фраці,
з метеликом в маніжці
й трояндою
червоною в петлиці;
і знову я — наче в туманності,
у таємниці,
в прозорій
золотій накидці,
в шовковій
білій піні…
В космічній пустці
давно поодаль
тримаємося ми —
а вчора випадково
зустрілись вперше
погляда-ми…
Дві зірки темні —
самі в собі перенапружені,
нейтронні,
сповідуючи вірність
незайманому простору
і невідступній далині,
взаємній —
наблизились,
од себе не втекти —
хоч зірка,
хоч людина ти:
— Озвись навзаєм,
мій таємничий друже,
заговори,
я бачу Танцю нашого
Великого
на цілий Всесвіт
незабутні кольори…
ID:
1058517
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.03.2026 01:08:17
© дата внесення змiн: 15.03.2026 01:27:23
автор: Валя Савелюк
Написано автором з використанням штучного інтелекту
Вкажіть причину вашої скарги
|
