4. Пурпуровий
…І вже
серед поля лляного
звіддалік мріє,
набирає відваги —
струменить-зоріє
щось небачене і нове:
оаза? аура? —
проявляється,
над світом пливе
неймовірне
видиво пурпурове.
Розгортає
на синьому тлі
відтінками
пронизані крила
пурпурового кольору
сила, —
як молитва,
від чистого серця,
дочитана до кінця,
що з фіалковим
трепетом ллється, —
наче полем льону,
босонога,
йде Богородиця:
поверху хітона синього —
у пурпуровому
царственому мафорії,
і огортають
постать летку Її
перетоки енергії
від синьої хвилі —
через пурпур —
і до червоної...
…Це вальсу-вибуху
розбігаються хмари,
і змішуються
кольори:
синтез важких елементів
синь поглинає,
і переходить квітучий льон
у тривожно-фіалковий
трепетний тон
трансмутації,
що триває
і шириться всесвітом,
обітницею-заповітом:
коли залізо —
перестало вже
бути залізом,
але не стало ще
золотом…
