Серпень рушив в далеку даль.
Він простився без слів, без емоцій.
Одяглося в туманну вуаль
Та про щось зажурилось Сонце.
Риба-Сонце (кармінний хвіст!)
Плавниками лоскоче небо.
Друг, збудуй свій Небесний міст:
Нагодуй Рибу-Сонце хлібом.
Відшукай тих,хто любить мир,
Подаруй Божих слів намисто.
І за Тим, Хто нас завжди любив
Ми підемо в Небесне місто.