Білий аркуш перед мною,
А у голові думки.
Виливаю їх рікою
Я на нього у рядки
Вірша. Думоньки крилаті
Створюють вірш черговий.
Думоньки мої багаті
На ідеї. Вірш новий
Виника з них. Розкриваю
В ньому я ідеї ті,
Що у голові тримаю
У своєму я житті,
Що, як час, також минає
І колись-таки мине
Назавжди. Це кожен знає,
Бо життя у всіх одне.
Ті ідеї розкриваю
В нім, бо ними з усіма
Вами дуже я бажаю
Поділитись. Крадькома
Йдуть вони усі до мене.
Я ж приймаю їх в думки
І в своє життя буденне
Втілюю їх залюбки,
Щоб на цьому світі жити
Так, як серденько жада,
А не гірко лиш тужити.
Хай та туга і біда
Неодмінно чимчикують
Десь собі за небокрай!
Хай у тім краю панують!
В цім же хай настане край
Всім їм! В цім краю панують
Хай добробут, мир, любов!
Хай своє життя будують
З ними всі лиш знов і знов!..
Євген Ковальчук, 30. 08. 2021
