Пресвятій Богородиці, Весні
Святій-Сліпучій
у любові присвячується
Якщо не я повідчиняю
їх серця, — то хто?
то ж не вони,
що вбили Бога…
із жалом смерті що кричать —
з чуттям вини…
а що не можуть так себе самих
любити —
як Бог…
так й шкірку рве
слово крізь мене
що — летить на троглодитів!
Кричать те — ззовні:
«Але як нам жити?!»
все про земне
всі про земне
все ж — промине…
Може відкрить як Ти
Любиш мене?
Тоді впаде оспалість світу
так годі всім оспалим — полюбити…
а хто прокинеться
то тут любов — весна і літо…
як зміг же я незвіданим…
й зовсім Незвіданим пахтіти?!
Й на Городищі — сім відвідин:
сім посагів на день —
пора кохання щоб навік
в Небо летіти —
одразу сім пісень!
Все ж на контрасті
могутній діл — тече в нещастя!
Могутність Бога-Слова тут!
й зима — байдужості
зима — й як вигулькне
оце
солодкеє з віків
причастя?
зима — як диктатура всіх розваг!
зима — насильств
зима — нещастя!
Але я — в Бозі-Слові,
алей — вічна весна
і — літо!!
духа вічно палаюче ядро-весілля —
й вічні Духа танці!!
В Криму на Біостанції
ще на горі —
і треба духу
так зуміти
шиплять і осипаються —
з-під ніг
полоненці й повстанці
щезло що є
й нема що
було
вранці
все — сон!!
10 поезій — вряд
торкнуться всього й всіх
але відтягнений весь світ —
що ж!
їх торкнутись — нема шансів!
колись щоб опритомніть —
битимуться у шанцях!
зима — агресії
єресь — з глибин,
— і битва з України квітом
а я — любов в Христі!!
й одвічна Весна й літо…
все — сон!!
що — нелюбов
а я вічно веснітиму:
Любов Христа!!!
у серці
є одвічная Весна!!!
духу тепло — це
майбуть
приходить літо…
хай серце відчиняється Весні
й перестає здригатися
й боліти!
31.07.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
