Він Янголом летів до неба,
Батьки молились на землі,
Нічого більше їм не треба:
В обійми б стиснути свої...
Навкруг руїни, дим і попіл,
Навкруг блукає люта смерть,
О, Господи, скажи нам доки,
Віддати маємо цих жертв?
І крик розрізав навпіл день,
Життя також на "до" і "після",
На злеті обірвалась пісня,
Та, що найкраща із пісень...
"Навіщо нам тепер життя...?"
І слів для втіхи в нас немає.
Десь в небі Янголом літає,
Їх найрідніший Син-дитя...
Галина Грицина.
