відстороненим зором
споглядаю глибінь
проз криницю,
пробиту у скелі, –
навіть не тінь,
і не сутінь,
але щось невловиме
ворушиться в джерелі –
то з-під кори земної кулі
линуть токи не спитої чистоти,
токи прозорішого,
що просочується крізь прозоре…
там,
у глибинах,
таємні світи
тиші
і неторканої чистоти –
живі назавжди
Вогонь і джерельні Води:
тиснуть знизу
глибокі пласти, а згори
тисне вага атмосфери,
і протистояння одвічні ці
урівноважуються
висотою
стовпа води у криниці
рівнем води у стволі,
пробитому кимось
у кам`яному тілі
скелі,
що віками стояла,
громадилася
на живому
сущому джерелі
…форми
обмеження кам`яні,
рівновага сил –
на рубежі води,
в умовній площині
її поверхні –
як ствол криниці, круглій,
і чорній,
бо у глибині
то́нка поверхня,
наче розширена зіниця,
в медитативній тиші сну
зори́ть у глибину
і прагне водночас у вись,
вознестись
туди,
де сяє молода зірниця
…поверхня води –
дзеркало,
чарівне люстерко,
що чуло
мільярди людських думок,
та навчилося розрізняти –
знати…
і якщо у твоїй глибині,
на дні,
є джерело
любові-радості і весни, –
то, налаштоване тонко,
чарівне дзеркало
щирістю відгукнеться
на його тони…
17.05.2025
