Це не кохання, це журба
Тікаєш ти посеред ночі
Заплющила від світла очі
І думаєш, яка ганьба.
Тебе кидали об підлогу,
Твої коліна у крові,
На твоїм тілі рани знову
Хоч не загоїлись старі.
Ти думала, що все прекрасно,
Ти думала, що він герой
Та зрозуміла досить вчасно
Він не для тебе, він не той.
Тебе б чекали негаразди
Якби пішла тоді ти з ним
Повільно плинули секунди
І в голові не знайшлось рим.
Він катував тебе до смерті,
Він домагався до подруг
Ти йшла за ним, а ноги стерті
І погляд твій уже потух
Але не раз ти все ж казала
Що він дарунок від небес
І з ним ти вище хмар взлітала
Та марила від всіх чудес.
Але ж закінчилась та казка
Ущент розбито ту любов
Вона була лише окраса
Щоб заховати біль і кров...
