Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Хтось - ВІРШ

logo
Артур Сіренко: Хтось - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Хтось

Артур Сіренко :: Хтось
   «...Вони були гідними дітьми природи, 
    але в нас є і римське право. 
    І Понтій Пілат пророк його». 
                                        (Джеймс Джойс)

Хтось викинув величезне дзеркало (я побачив його на світанку), і воно лежало цілісінький день  під залізним фарбованим парканом і відображало Небо – синє з білими неохайними хмарами і шматок задуманої вулиці – ніби відгризений тріщиною з часопростору. У цьому відображеному шматку міста людей і машин були квітучі черешні, на одну з яких щоранку сідали дві ворони (чорні серед білого цвіту) і вели довгу гортанну розмову про весну. Споглядаючи такі швидкоплинні світанки я подумав, що серед літераторів чорних літер були і є люди-дзеркала (не кажу свічада – не зрозуміють). У цих дзеркалах відображалась епоха з усіма її барвами (навіть темними як ніч) та плинними тінями. Таким дзеркалом доби проторенесансу був Франческо Петрарка. Проторенесанс – це доба світлої печалі, де, як не в його сонетах шукати цієї журби? «Мій пан, чиєї влади незборимої, противитись не стане смертних сил…» Ні, це чисто проторенесансний фаталізм – тут немає і тіні готики – цього останнього резюме середньовіччя. Дзеркалом готики був Тома Аквінський, хоча поетом його я називати боюсь. Справжні поети ніколи не кликали до хрестових походів. Петрарка сам себе вважав Прометеєм, що добровільно заховав свій вогонь в лампаду. Джованні Боккаччо – його необачний сучасник – це зовсім не дзеркало (як думали гімназисти ХІХ століття), і навіть не сатирик. Його твори і не зла іронія, і не жорстока пародія на сучасність. Боккаччо – це випадкова реінкарнація Лукіана: агонію середньовіччя він переплутав з агонією античності. У Львові та Черкасах Данте та Боккаччо читають, а книги Петрарки, так, гортають. Хоча я знав одного дивака з Луцька, що Петрарку справді читав. Але його Петрарка цікавив виключно як сучасник Ольгерда, не більше. І він марно шукав в його сонетах згадки про Велике Князівство Литовське, намагаючись зрозуміти, чому цю фантастичну державу оминула Чорна Смерть (хоча б частково). У XVIII столітті таким дзеркалом епохи був лише Джакомо Казанова. Всі інші або випереджали свій надміру естетичний і механістичний час, або безнадійно відставали від нього. Про Григорія Сковороду я тут мовчу – він був не від світу сього, тому дзеркалом бути не міг. В класичній Японії дзеркалом своєї епохи був тільки Мацуо Басьо. І все. «Солом’яний плащ мавпи» виявився дзеркалом, а не ірраціональною конструкцією. «Без правди немає поезії» - тому. Ну, справді не вважати ж дзеркалом епохи Хоші Сайґьо, що в своїх творах мандрував в потойбічний світ, чи Мурасакі Сікібу, що зображала людей, які абсолютно не розуміли, де і коли вони живуть, і світ поза їхніми мистецькими переживаннями ніби не існував. В Японії ХХ століття таким дзеркалом епохи був тільки Сюгаро Ямомото. ХХ століття направду стало «вулицею без сезону», де люди живуть у світі власних ілюзій і торгують дірявими човнами, які ніколи не попливуть. Акутагава Рюноске вважав себе ідіотом і не помічав очевидного, намагався зрозуміти людську душу блукаючи в нетрях минулого, а Юкіо Місіма спалював неіснуючі храми, в яких ніколи не було жодного дзеркала: лезо катани – погане дзеркало, у ньому відображається або богиня Сонця Аматерасу або сама Смерть. Не більше. І не тому, що це лезо надто вузьке чи не досить відполіроване. Поголитися можна зазираючи саме туди. Місіма це зрозумів – і то вчасно. В Європі ХХ століття єдиним дзеркалом епохи був Джеймс Джойс. До того ж усвідомленим дзеркалом. Треба було мати неабияку самовпевненість, що сказати прямо: так, я дзеркало епохи. І борони вас Боже його розбивати. Всі інші літератори вигадували свої світи, замість того, щоб відображати сучасний їм світ. Журналістика ХХ століття перетворилася в фантазії на тему або на зображення Утопії чи Антиутопії, які не в майбутньому, а нині. Що вже казати про красне письмо. Ернест Хемінгуей був останнім лицарем епохи модерн, а лицар не може бути дзеркалом – скільки не поліруй його обладунки. Редьярд Кіплінг вигадував світ сильних чоловіків, що після інженера Семюела Кольта було анахронізмом. Анрі Барбюс, Еріх Ремарк, Скотт Фіцджеральд хотіли стати такими дзеркалами, але в ці дзеркала ніхто не зазирнув, а хто зазирнув, не повірив, вони стали замальованими дзеркалами. Література ХХІ століття рухається за інерцією – всі продовжують вважати, що постмодернізм себе ще не вичерпав, хоча це не так, і що новий літературний напрямок ось-ось народиться, а воно все ніяк. І яке там дзеркало – сучасність надто божевільна. А хто захоче поставити дзеркало перед божевільним?      

Я вже кілька годин думаю тільки про одне: хто ця людина, що викинула велетенське дзеркало? Те що це поет – я не сумніваюсь. Він, певно, зрозумів, що не варто в нього зазирати, шукаючи відповіді на вічні питання – дзеркалом не зазирнеш собі в душу. Нехай воно відображає весну, і хай випадкові перехожі бачать у ньому Небо – бо їм ліньки підняти догори очі. Я не наважився підійти до цього дзеркала вночі, коли молодий місяць був саме в сузір’ї Тільця. Я просто знаю хто зазирає в це дзеркало вночі, коли сили зла панують на цій нещасній землі нероздільно.    

ID:  1010891
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Філософський
ВИД ТВОРУ: Поетичний маніфест
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.04.2024 15:28:48
© дата внесення змiн: 13.04.2024 23:50:22
автор: Артур Сіренко

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Mikl47, liza Bird
Прочитаний усіма відвідувачами (116)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за відгук і розуміння! give_rose
 
liza Bird, 14.04.2024 - 14:57
Величезне дзеркало лежало і відображало Небо....Воно є свідком життя, не кожне потім зможе передати блакить, там можна згодом побачити чорні хмари.. Чудовий філософський твір, стільки роздумів... hi 12 16
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за відгук і розуміння! give_rose
 
Mikl47, 14.04.2024 - 10:26
12 Дякую за такий цікавий,пізнавальний труд!Є про що подумати. hi friends
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Це скоріше якесь одкровення, свого роду просвітлення - я справді побачив того ранку величезне дзеркало, яке хтось викинув і двох ворон, що перемовлялись на квітучій черешні.... Все інше - потік свідомості, думки з приводу літератури.... smile give_rose
 
Дружня рука, 13.04.2024 - 20:41
hi 22 22
А мені здається, що дзеркало міг викинути той, кому мало себе,
кому потрібен цілий світ ...
Потім я передумав ...
Той, хто хоче змінити себе для світу, не викинув би, якщо ще не пізнав себе або
має ще дуже багато, що запропонувати ...
Тож викинув той, у кого вже немає що запропонувати ...
І йому потрібно щось знайти ззовні себе ...
hi
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Можливо........... Дякую за такий цікавий відгук! friends
 
Под Сукно, 13.04.2024 - 19:43
я знаю что такое свічадо - это тувалет хрустальный smile
«Без правди немає поезії» - єто моя мысль smile
«так, я дзеркало єпохи» - я еще в 18 году написала -
Андрей! Ты слышишь?
Мне Поколение дадено!
Оно во мне
бьет фанфарным ключом.

Андрей! Ты слышишь?
Ведь оно не украдено,
а ДАДЕНО! я настаиваю
ДАДЕНО! Андрей.

самое удивительное, что у нас тоже кто-то на днях выкинул большое старое зеркало, такое рябенькое от старости, как побитое молью, поставил его у мусорных баков так неудачно, что в него отражаются только эти мусорные баки. ну, какой поэт т акое и зеркало. или какое время, такое и отражение.

Артур, классно, легко, юмарно, умно.
цьом
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Свічадо - то поетичний синонім дзеркала. smile Дякую за такий цікавий відгук! give_rose
 
Под Сукно відповів на коментар Под Сукно, 14.04.2024 - 07:14
"Отыскал заветный гостинец и для своей средней дочери: тувалет хрустальный, а в нём видна вся красота поднебесная, и, смотрясь в него, девичья красота не стареется, а прибавляется."
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Я мав на увазі українську літературу ("Свіча в свічаді" та ін.) В українській літературі слово "свічадо" поетичний синонім слова "дзеркало". smile 23
 
Емма Конвалiя, 13.04.2024 - 19:10
Дуже цікавий філософський твір. 16 smile 12

А я би зазирнула саме вночі, щоб побачити тіньову сторону речей. Тепер думатиму про це... smile
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий цікавий відгук! give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
x
Нові твори
Обрати твори за період: