Натхнення - то цікава штука,
І не покликати, не взяти, не знайти...
Творити щось, так легко чи у муках, -
Питання особисте, хоч можливо й ні.
Є мить, коли слова біжать перед думками,
Зриваються як вітер і не можна їх зловить, впорядкувать...
А є моменти, знаєш, що хотів би,
Та що саме - не можеш ти конкретно написать.
Було таке колись? Мабуть мене хтось зрозуміє...
Я пам'ятаю час, коли вірші лилися, мов ріка.
І не стояло вже питання чи зумію -
Скоріш - чи встигну ті слова усі свої я записать.
Цей вірш сьогодні ні про що і про багато:
Про світ, про стан, про поштовх до життя.
І як потрібно мабуть щось переживати,
Щоб втілити це у прості чи непрості слова.
