З самого ранку з дня капали сльози
Переплакав день лише надвечір
Заспокоївся кинув хникати і хлюпати погрози
Хусткою втирає очі й походжає по скверу
Трамвай веселий блискає в темних калюжах.
Привітно дивляться на вулицю ілюзіонні фойе.
Чому ж ти тужиш,
Серце моє?
23. IV. 1917. Владивосток
Джерело: М.Семенко. ПОЕЗІЇ. - "Радянський письменник", Київ, 1985.
862
