Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру




Олесь Олександр

Прочитаний : 850


Творчість | Біографія | Критика

Бій над Каялою

Вранці  небо  червоніє,  
Наче  п’є  червону  кров,  
Налітають  з  моря  хмари,  
Вдарив  грім  —  і  дощ  пішов.  

Але  військо  українське  
Не  лякається  негод.  
Зранку  ворога  шукає  
І  продовжує  поход.  

Над  Каялою-рікою  
Половецьке  військо  жде…  
Знов  гримить  залізна  зброя,  
Степ  від  тупоту  гуде.  

Заспівали  знову  стріли,  
Знов  забрязкали  мечі,  
І  земля  укрилась  трупом,  
Половецьку  кров  п’ючи.  

Наче  вітер  серед  степу,  
Розгулявся  Всеволод…  
Все  забув  він…  пам’ятав  лиш  
Україну  та  народ.  

На  коні  з  мечем  літає  
У  шоломі  золотім,  
Де  пролине  —  трупом  поле  
Укривається  за  ним.  

З  ранку  бій  ішов  до  ночі,  
З  ночі  бій  до  світу  йшов…  
Навкруги  лежали  трупи  
І  людська  стояла  кров.  

Бились  наші,  як  не  б’ються  
На  верхів’ях  скель  орли…  
Ось,  здавалось,  залунає:  
“Перемога!  Ми  взяли!”  

Та  не  стало  стріл  у  війська,  
Пощербилися  шаблі…  
Без  щита  рука  безсила  
Опустилась  до  землі.  

І  розбили  наше  військо,  
Узяли  князів  в  полон  
І  ведуть  степами  бранців  
За  далекий  тихий  Дон.  

***  

Джерело:  О.Олесь.  “Княжа  Україна”.  —  Київ,  “Веселка”,  1991.  


Нові твори