Ця мить, ця милість літа…
Земля теплом, життям зігріта,
Усе, що ночі ховане плащем,
Ранковим умивається дощем.
Цей подих свіжості на флору
Серпанком ніжно курить вгору,
Краплинами на трави осідає
І обрій за полями пеленає.
Легенько вітер рябить воду,
День просипається, біжить…
Дощ очищає світу вроду,
Ця милість ранку, літа мить…