Часом у пітьмі й згубитися нескладно,
Збитися з шляху, мети не досягнуть…
Головне, що відбувається із нами,
Й наші вчинки всі, – конкретну мають суть.
Тільки бачимо крізь призму ми ті вчинки
Почуттів своїх і досвіду свого
І всілякі надаємо їм відтінки:
Осуд, негатив, захоплення, підйом…
Стелиться в тій темряві стежин мільйони,
З лабіринтом тут подібності нема,
А, скоріш за все, вона, – як щось аморфне,
З павутинок змінна сплетена стезя.
Зробиш крок по ній – і ось уже навколо
Все змінилось, спереду шляхи нові́.
По якому йти, не взнаєш ти ніколи,
Поки перший крок не зробиш в незнаннí.
Хто ти є, й важливо, ким хотів би бути, –
Зáвжди пам’ятай, крокуючи вперед:
Воєдино іпостасі дві зіллються
Рано а чи пізно, наче тінь людей.
Тінь, яка опівдні зо́всім не зникає,
Як проміння сонця шле з висот зеніт,
Лиш зливається у просторі та часі
З власником, що творить тінь несамохіть.
Будь смішним, і жалюгідним, і безглуздим,
І незрозумілим, злющим, кам’яним,
Співчуваючим, і ким ти є, – то й будь ним,
Сам себе в житті не зраджуй ні на мить.
І не забувай, що поруч йти з тобою
Може тільки той, достойний хто цього́.
Кепська братія – попутник випадковий;
Поміч квола від самотності оков.
І лише для того шлях з тобою спільний,
Хто з тобою поруч хоче шлях пройти,
Хто підтримає, як спереду лиш прірва,
Чи бракує в тебе сил вперед іти.
Як немає поряд вірної людини,
Краще подорожувати в самоті…
Сонце зійде, бо воно завжди́ так чинить,
І освітить ясно шлях твій по житті!
04.01.2015
ID:
969784
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 31.12.2022 18:11:15
© дата внесення змiн: 31.12.2022 18:11:15
автор: Martsin Slavo
Вкажіть причину вашої скарги
|
