Ой зима, ой зима,
ти холодна й німа,
холод твій і морози,
війна,вірус і сльози...
Вже багато років
в людських душах журба,
бо у нас, там на Сході,
восьмий рік йде війна...
А ще ця пандемія,
все до нас загляда,
і людей убива,
і надії, і мрії...
А за вікном зима,
з нею мороз і вітер,
спокою теж нема,
й далеко квітень...
А це ж лише початок
предовгої зими,
Грудень дає завдаток,
вижити мусимо ми...
Ми плакати не звичні,
терпіти вміємо ми,
грудні минуть і січні,
діждемося весни...
Весною заясніє,-
і простір, і земля,
і людство звеселіє,
весна ж додасть тепла...
Отож і ти зимо - зима,
людей вже не лякай,
чи косо, а чи криво,
весни й тепла чекай...
Ой зима, ой зима,
ти холодна й німа,
не залякать тебе нас,
весна прийде в свій час...
ID:
933498
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.12.2021 23:34:05
© дата внесення змiн: 10.12.2021 23:34:05
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
