Ой зима, ой зима,
ти холодна й німа,
холод твій і морози,
війна,вірус і сльози...
Вже багато років
в людських душах журба,
бо у нас, там на Сході,
восьмий рік йде війна...
А ще ця пандемія,
все до нас загляда,
і людей убива,
і надії, і мрії...
А за вікном зима,
з нею мороз і вітер,
спокою теж нема,
й далеко квітень...
А це ж лише початок
предовгої зими,
Грудень дає завдаток,
вижити мусимо ми...
Ми плакати не звичні,
терпіти вміємо ми,
грудні минуть і січні,
діждемося весни...
Весною заясніє,-
і простір, і земля,
і людство звеселіє,
весна ж додасть тепла...
Отож і ти зимо - зима,
людей вже не лякай,
чи косо, а чи криво,
весни й тепла чекай...
Ой зима, ой зима,
ти холодна й німа,
не залякать тебе нас,
весна прийде в свій час...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933498
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2021
автор: геометрія