Чаклуєш небом на зубах
І мружиш сонцем у розвої.
А твій Нагірний Карабах
Рве надреліктові сувої.
Затято б’ється за труди
Незнаних класиків надгробків.
І просить: Боже, відроди
Усі відвертості пророків.
Але із гір сповзуть віки
І оніміють перелоги.
І пам’ять спалить всі вінки
Й не дасть нікому перемоги.
