Назбирати б у жмені зірок,
Що так щедро розсипало небо,
І зробити лишень один крок,
І не йти вже ніколи від тебе.
Щоб на відстані серця чи рук
Потонути в очах бездонних,
І немов рятувальний круг
Тих обіймів, що так пригорнуть.
Хай зупиниться час чи мить,
Що навіки запали в душу,
Знову зірка з небес летить
Це на щастя - впіймати мушу.
Галина Грицина.
