Ти в цьому світі
колючкою
Зростаєш
по пояс довкола
І мабуть,
як завжди,
за звичкою
Порушуєш спогадів кола.
Весь складений
із протиріччя ти
І серце у зморшках
без зайвого.
Тобі все необхідне -
хвилююче,
А так хочеться,
зрештою,
справжнього.
Кожен прагне до свого птаства,
Своєї втіхи ,
щоб збулося бажане.
Щось недороблене нами,
недосказане
І щось аж занадто
до нас прив'язане.
