так на живця
полює хитрий демон_
дощ сніг клює,
пливе нічийний клич_
вікна ікона ця,
цей звір тотемний,
що ладиться до втечі в темну ніч_
>
одне з облич,
зійшло з емалі наче,
ледаче скинувся з ялини крук – аскет,
між чорних рук дерев хтось тихо плаче,
нарешті видершись з чужого сну тенет_
