Пройшлася масними пальцями
По душі моєї скрижалях.
Зірвала гучні овації
З глибоким, надірваним жалем.
Ця мова давно невідома,
Її мовці лежать у склепах.
Скувала їх дика утома
Й суцільне життя-халепа.
Біжиш, утопаєш у травах,
Боїшся власної тіні.
Була то трагічна вистава:
Сумна для П'єро, весела - Мальвіні.
19.11.2019
