Там де спить Іловайське розп'яття
Та сліди закривавлених берців,
Йшли зажурені сестри і браття,
Всі з війною в потіпанім серці.
Не було голосного в них слова.
Сліз лише́ ручаї нездоланні.
В молитва́х тільки тиха розмова,
З усіма, хто лежить в похованні.
Їм хотілось підняти полеглих,
Стати потім усім на коліна.
І у взорах навічно завмерлих,
Засвітилась щоб зірка нетлінна.
І потиснути руки холодні,
В них відчути тепло і надію:
Що живі всі вони на сьогодні,
Як раніше знов сонцю радіють.
В них усмі́шки зі сма́жною кров'ю
На губах часто боєм розбитих,
Все з такою ж земною любов'ю,
Віддзеркалення душ нам відкритих.
Я тепер їх ніяк не забуду,
Серцем завше про них пам'ятаю.
Вічно вражений подвигом буду,
Імена їхні славні згадаю.
І колись під сумною стіною,
На коліна ВСІ мусимо стати!
Пом'янути загиблих Героїв,
Відомстим як за наші утрати!
Оригінал.
По следам Иловайской Братии,
По следам окровавленных берцев,
Ровным строем шли сестры и братья,
Все с войною, в потрепанном сердце.
И никто из них слова не вымолвил,
Только слезы порой утирая,
Всё пытались прощения вымолить,
У всех тех, кто здесь умирал.
Им хотелось поднять всех погибших,
И пред ними упасть на колени,
И во взглядах навеки застывших,
Рассмотреть искру жизненной тени.
А прижавшись к рукам их холодным,
Ощутить там тепло, и надежду,
Что все живы они и здоровы,
И что будет, всё так, как и прежде.
Их улыбки, с запекшейся кровью,
На губах, в боях частых, разбитых,
Со всё той же, безмерной любовью,
Отражение душ их открытых.
Я теперь никогда не забуду,
В своем сердце храню о них память,
Вечно помнить ваш подвиг я буду,
Имена, будут помнить и славить.
И однажды, пред тою стеною,
Молча встанет страна на колени,
И помянет погибших Героев,
Отомстив за большие потери.
Автор: Олег Федотов
ID:
828829
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 13.03.2019 08:02:26
© дата внесення змiн: 03.05.2019 22:41:21
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
