Мабуть, ще не раз мені шелестом листя
Цей вітер осінній усе пригадає,
Закрутить у спогади мої барвисті
Й туди понесе, де мене хтось чекає...
А свідком лиш ніч, що розсипала зорі
У небі далекому над головою
Рукою втираю я сльози прозорі
І згадую дні, коли була з тобою...
Мабуть, ще не раз мені сон цей присниться,
Прогулянки містом, які планували,
Та планам оцим не судилось здійсниться,
Лиш в моїй свідомості все існувало...
Спить місто спокійно, я не потривожу
Ти теж спиш, напевно, я все пам"ятаю...
Якби мені те, чим я досі дорожу,
Ночами осінніми стиха чекаю...
08/05/2018
Гарний вірш! 
