Боріться!Поборете!
Прости, Тарасе! що проспали волю...
ти, із віків стукав у кожне серце і душу,
Реве Дніпро роздирає берег до болю-
і Чорне море виносить сміття на сушу.
Великий Кобзарю батьку рідної мови,
ти піднімав до боротьби мертво -живих-
розкули кайдани боролись за істину слова...
із хати ,гнали у шию москаля зайдів чужих.
Писав ,Кобзар..страждав за Україну рідну мову,
на Уралі ,Кавказі казематі молився щиро Богу-
вийшов із кріпаків, а яку ціну важить твоє слово...
ти пророк ,Месія в завтрашній день- світла дорога.
Ти ,в душі народив вільний непереможний дух...
твій образ, як ікона для знедоленого народу-
закликав, до боротьби летіло слово чайкою із рук...
борітеся, поборете!- Всевишній поможе ще із порога.
Мріяв, про садок вишневий і хатку в тихім раю...
заповідав дорогокавказ читати Давидові псалми,
причащав словом, бо любив Україну у своїм краю-
і на Чернечій горі ,твій Заповіт єднає родину світи.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
минув час, а "віз и нині там", на жаль... 
Дуже гарний вірш!
