Доторкнись до простору рукою –
Полетять від того літаки,
Сіра хмарка стане молодою,
І назустріч вибредуть віки.
Час тоді свої опустить стріли,
Стане за годинника – блакить,
І душі голубка біла-біла,
Тіло світу поблагословить.
Віддадуть свою журбу дерева,
Листопадом вдягнеться земля,
Догаптує осінь-королева,
Пишну шубу грудня-короля,
Закричить сова. Затихнуть люди.
Стане іншим (може,кращим?) світ,
А тобі ще довго снитись буде -
Дотик неба, простору політ…
