Синичка стукнула в вікно,
У очі пильно задивилась.
Чому не тронула зерно,
Нащо у рань таку прибилась?
Невже мій корм не до смаку,
Думки замучили про зиму?
Проблему вирішу таку,
Не дам загинуть в цю годину.
Про щось хотіла ти сказать,
Як зрозуміти твою мову?
Нащо, сердешне, так страждать?
Моя пташинко, ти - чудова!
Так хочу біль я твій узнать,
Веду з тобою цю розмову,
Щоб сум з життя твого прогнать,
Зумій відчуть від серця слово..
Дякую, Валю! Це все з життя. Напроти вікна висить годівничка.. І я підкормлюю синичок багато років. Часто стукають у вікно, або просто заглядають.. Багато узнала про їхнє життя із спостережень.. Ось такі, Валюша, пироги..