Знов пам’ять людям осінь напина,
Що ж відбулось насправді на Майдані,
Й чому нав’язана Росією війна,
Й якими ми були ще донедавна?
Вчетверте ліг на землю листопад,
Водиці із Дніпра втекло немало,
Донецьке небо рве не зорепад –
Російські «Гради» нам життя ламають.
І болем обзиваються серця,
Чи не даремно Сотня* піднялася?
Чом революція не мала ця кінця
Й чом кровію народною впилася?
По душах вона скрепером пройшлась,
Шматуючи країну і родини…
Системі чом не дано відкоша?
Чи краще стало жить простій людині?
Коли ж на історичних терезах
Ми зважимо усі і «за» і «проти»,
То зрозумієм: то була гроза,
Що розбудила душі патріотам.
Відтак, назад не буде вороття,
Бо не спинити України лету.
Такі закони нашого буття,
Не буде вже майданів і наметів,
Народна хвиля буде, всіх змете,
Навіть старі у попелі руїни,
Й земля, вдихнувши волі, розцвіте,
Земля, ім’я якої – Україна!
18.11.2017.
* Небесна сотня.
Ганна Верес (Демиденко).
Усе у світі має свій початок,
Й подія кожна має власний сенс,
Прийшла пора нам розірвать лещата,
День завтрашній нам Волю принесе.
Спасибі, що читаєте.
Хай прийде врешті мир на Україну
І ні одна мати не похоронить дитину
Вже досить крові на землі
Скажемо НІ - страшній війні!
Заколосяться хай хліба в полі
Ми заживемо знову в волі...
Думки цікаві, Ганно. Та мені вже навіть страшно уявити, які народні вожді можуть опинитися на гребіні цієї хвилі. Чи не такі, як зараз на Донбасі, що підконтрольні цим самим нашим олігархам. Ви ж знаєте з історії, що плодами "революцій" зазвичай користуються покидьки. Бережи Боже нашу країну .