грім за роги, блискавку за хвіст!
я вхопив цю бурю за хвіст,
я вже ніколи не буду тим, що раніше.
там, де раніше. нехай ця контора пише:
я вийшов за край, ти під шкірою в мене,
я бруд під твоїми нігтями. гадаю, це тому
тепер ти можеш посадити мене в тюрму.
та й сама вже попалася, вирватися не вдасться.
ми вдвох у повітряній ямі, так падати й падати –
а як розбитися, то на щастя.
ти переступиш межу, ти не стерпиш мого шантажу.
не можна ж бути маминою лялькою довіку.
я завжди з тобою, я навчу тебе, все покажу,
бо я такий лікар, що знає всього без ліку.
обережно: це ніж, він гострий.
я кажу гострий, а ти просто повір.
а як поріжешся, то вже не заперечиш,
що треба слухатись. твій лоб такий гарячий!
гадаю, ти вже не маленька мамина доця.
йой, то хто на порозі стоїть? не вовк?
ні, нехай там стоїть, то нічого.
а в разі чого скажи йому, щоб замовк,
бо ти його боїшся, сірого й страшного;
і якщо він послухається, ти таки чарівниця,
ти ночуватимеш сьогодні в солодкому раю,
і насниться тобі – ну, ти сама розкажеш,
що тобі там насниться,
доки я тут з тобою і на сторожі стою.
та я трошки знаю, може вгадаю.
знаю, що снилося нам сторожкої минулої ночі.
ти вже не мамина доця. добре, посиджу тут скраю,
ох, ночі вже довгі, а дні все коротші й коротші.
і коли таки схочеш, ти перескочиш
і річку, і тин, і межу.
слухайся мами, та роби все, як я кажу,
бо я такий лікар – казав. ну добре, посиджу скраю,
а що тобі снитиметься – побачу, коли задрімаю.
а тим часом співатиму нудну-пренудну колисанку.
ні, не бійся: там у кутку – то не вовк.
то, може, сон твій дрімає. коли скажеш, щоб я замовк,
я замовкну, і буду поруч, і колисатиму до світанку
за твором: any way you slice it, kiss
ID:
758779
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 05.11.2017 00:11:48
© дата внесення змiн: 05.11.2017 11:28:47
автор: Crystal view
Вкажіть причину вашої скарги
|
