Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Галунець: Червоне й біле, біле і червоне… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Systematic Age, 03.12.2016 - 21:05
І тут мені згадався Стендаль... ![]() Але якщо чесно і серйозно, то болить, коли таке читається. Пам'ять... ![]() Дмитро Кiбич, 03.12.2016 - 19:23
Гарний вiрш, Олено. ![]() ![]() Тiльки от у вас 2 рядок трохи коротший у порiвняннi з 3. Може вам, аби яскравiше звучало, додати туди ще слово "своiм" - "Калини грона своiм полум'ям зiгрiли все". А також 11 рядок все-таки красивiше буде виглядати, якщо слово "Вавилони" з великоi лiтери написати. Хоч тут i у переносному значеннi, але якось з великоi лiтери яскравiший вигляд. Олена Галунець відповів на коментар Дмитро Кiбич, 03.12.2016 - 19:46
Дякую, Дмитре, за вдумливе читання ![]() Ганна Верес, 03.12.2016 - 18:11
На крові крадії будують вавилони,Ікони в деклараціях, самі ж – чорти. Коли нова мітла вже зможе їх змести? Дві двісті вбитих, знищено ж мільйони! Мільйони й віра, віра і мільйони... Біль і правда у вашому вірші. ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|