Небо ситує калиновим плачем
Гіркотою труїть все довкола
Під серцем біль та солоний щем
У думках - душа похолола
Памороззю розсипались сльози
Шклом гострим пронизує все
Кричать у мені нестерпно морози
Похило вітер моє тіло несе
Бридує сонце розчесати проміння
Скоцюрблено позіхає мені
Важкістю суму скиглить каміння
Так хочу спокою, хоча б уві сні...