А що скажеш, мавко?
Зів’ялу торішню м’яту
в пожухлім вінку ти знімаєш з магічних кіс.
Зайдеш в супермаркет приблизно опів на п'яту
(забудь, за плечима
палає прадавній ліс…)
Ти коси фарбуєш
у синє під плач Енігми,
під регіт русалок… а чи під вечірній дзвін.
А що тобі з того?.. ти гратимеш в їхні ігри --
в усі до останку…
і житимеш серед Мальвін
чомусь, Натусь, мені аж до тужливого клубочка в грудях
навіть без того вінка у фарбованому волоссі Мавка залишиться Мавкою: незламною усім русалкам і Мальвінам наперекір
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю, пахне розчаруванням, всепереможна сіра буденність знищує барви і милі авантюрні прояви...
Чудовий вірш, якщо я навіть не все відчув, що Ви хотіли сказати.
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
всепереможна сіра буденність знищує барви... то тільки миттєве,а завтра буде новий день...щиро дякую Вам,Вікторе,за небайдужість
Дякую Вам,Сергію 
саме так... 
